Naslov Leksik za iskazivanje emocija Naslov (engleski) Lexicon for displays of emotions Autor Marija Anđelić Mentor Oksana Timko Đitko (mentor)Mentor Martina Grčević (komentor)Član povjerenstva Ana Dugandžić (predsjednik povjerenstva)Član povjerenstva Martina Grčević (član povjerenstva)Član povjerenstva Oksana Timko Đitko (član povjerenstva) Ustanova koja je dodijelila Sveučilište u Zagrebu Ustanova koja je dodijelila Sveučilište u Zagrebu Datum i država obrane 2022-02-09, Hrvatska Znanstveno / umjetničko HUMANISTIČKE ZNANOSTI Sažetak Emocije su sastavni dio života, zbog čega ih je neizbježno označavati. Zbog toga je u ovome radu analiziran leksik za njihovo iskazivanje u trima slavenskim jezicima. Budući da je riječ o trima skupinama slavenskih jezika – istočnoslavenskoj, kojoj pripada ukrajinski; zapadnoslavenskoj, kojoj pripada slovački; i južnoslavenskoj skupini jezika, u koju svrstavamo hrvatski, utvrđene su mnoge sličnosti, ali i razlike. Za potrebe rada napravljen je vlastiti korpus koji se sastoji od 87 leksema za iskazivanje emocija te je ispisano 186 frazema. Etimološkom analizom utvrđeno je da većina leksika za iskazivanje emocija ima praslavensko podrijetlo. Neki od leksema, unatoč stoljećima razdvojenosti navedenih jezika, do danas su zadržali isti oblik. To se može primijetiti i kad su posrijedi internacionalizmi: njihov je oblik većinom ostao nepromijenjen, isti u sva tri jezika. U radu je obrađen samo dio leksika za iskazivanje emocija i dio frazema čija su sastavnica emocije, no zbog njihove česte uporabe u svakodnevnom životu prostora za daljnja istraživanja i usporedne analize ne manjka.
Sažetak (engleski) Emotions are a major part of life and the need to label them is inevitable. Given this fact, this thesis analyzes the vocabulary for display of emotions in three Slavic languages. Numerous similarities but also differences have been identified, considering this is a comparison of three groups of Slavic languages: East Slavic – Ukrainian language, West Slavic – Slovak language and South Slavic – Croatian language. For the purpose of this thesis, own corpus, which is listed 87 expressions for dislays of emotions, was made on the lexical basis of the three languages. The corpus also included 186 phrases. Etymological analysis has determined that most of the expressions are of Proto-Slavic origin. Some of these expressions have retained the same form to this day in the aforementioned languages. Furthermore, when it comes to internationalisms, most of the original form has been retained and it is the same in all three languages. This paper deals with only a part of expressions for emotions and phrases, which include a component of emotion, but, because of the great presence of emotions in everyday life, there is substantially more room for further research and comparative analysis.
Sažetak (ukrajinski) Емоції є частиною життя, і потреба позначати їх неминуча. Враховуючи цей факт, у цій дипломній роботі аналізується словниковий запас для прояву емоцій у трьох слов’янських мовах. Кожна з аналізованих мов належить до окремої групи слов’янський мов: українська – східнослов’янська, словацька – західнослов’янська та хорватськa – південнослов’янська. У самому аналізі cпорідненість аналізованих мов нам дала можливість проаналізувати скільки ця лексико-семантична група лексем змінилася протягом століть, а також визначити скільки залишилось спільного. Для потреб цієї дипломної роботи було складено власний корпус, який налічував 87 емо́цій з трьох мов і написано 186 фразем. Етимологічний аналіз визначив, що більшість емоцій праслов’янського походження. Деякі з цих емоцій зберегли ту саму форму і донині у всіх трьох слов’янських мовах. Крім того, що стосується інтернаціоналізмів, у більшості слів бережена оригінальна форма і вона однакова для всіх трьох мов. У дипломній роботі йдеться лише про частину емоцій та фразем з компонентом емоції тому вважаємо цю тематику безмежним простором для подальших досліджень оскільки почуття є невід’ємною частиною життя людини, а при тому і їхньої мови.
Sažetak (slovački) Emócie sú súčasťou života a potreba ich označovania je nevyhnutná. Vzhľadom na túto skutočnosť, táto diplomová práca analyzuje slovnú zásobu na prejavovanie emócií v troch slovanských jazykoch. Pokiaľ ide o tri skupiny slovanských jazykov ukrajinský – východoslovanská skupina, slovenský – západoslovanská skupina a chorvátsky – južnoslovanská skupina, zistili sa mnohé podobnosti, ale aj rozdiely. Pre potreby tejto diplomovej práce bol vytvorený vlastný korpus, ktorý obsahuje 87 výrazov pre označenie emócií. Tiež bolo napísaných 186 fráz z troch jazykov. Etymologická analýza zistila, že väčšina výrazov je praslovanského pôvodu. Niektoré z týchto výrazov si dodnes zachovali rovnakú podobu v troch analyzovaných jazykoch. Aj pokiaľ ide o internacionalizmy, väčšina zachovala pôvodnú formu a je rovnaká pre všetky tri jazyky. Táto diplomová práca sa zaoberá len časťou emócií a fráz so zložkou emócií, ale kvôli veľkej prítomnosti emócií v každodennom živote, priestoru na ďalší výskum a komparatívnu analýzu nechýba.
Ključne riječi
emocija
osjećaj
etimologija
slavenski jezici
Ključne riječi (engleski)
emotion
feeling
etymology
Slavic languages
Ključne riječi (ukrajinski)
емоція
відчуття
етимологія
слов'янські мови
Ključne riječi (slovački)
emócia
pocit
etymológia
slovanské jazyky
Jezik hrvatski URN:NBN urn:nbn:hr:131:936516 Studijski program Naziv: Ukrajinski jezik i književnost (dvopredmetni); smjerovi: nastavnički, prevoditeljsko-kulturološki Studijski program Naziv: Slovački jezik i književnost (dvopredmetni); smjerovi: nastavnički, prevoditeljsko-kulturološki Vrsta resursa Tekst Način izrade datoteke Izvorno digitalna Prava pristupa Pristup korisnicima matične ustanove Uvjeti korištenja Datum i vrijeme pohrane 2022-02-13 20:01:14
